Ксьондз Броніслав Мірецький

Народився 3 вересня 1903 р. у Пшеворську. У 1920 р. пішов добровольцем на польсько–більшовицьку війну. Був поранений 17 серпня в битві під Задвір’ям біля Львова, потрапив у радянський полон. Втік з лагеря для військовополонених під Києвом і щасливо дістався до рідного дому. Науку в гімназії в Ниску розпочав у 1918 році, але через війну здав екзамени в 1926 році. Після військової служби в 1927 р. поступив у метрополітарну семінарію у Львові. В листопаді 1933 р. в Львівській катедрі отримав висьвяту на ксьондза. Одночасно був студентом на відділі Теології університету Іоана Казиміра, який закінчив в 1933, захистив магістерську працю «Право власності у світлі енцикліки».

1933-1935 рр. працював вікарієм у Жидачеві,а пізніше — адміністратором костела у Новому Селі Збаразьського (тепер Підволочиського району).

Під час німецької окупації співпрацював з львівським підпіллям і АК. У 1944 р. був засуджений на смерть. Але залишився живим, хату, в якій він мешкав спалили, а сам він сховався у льосі, затопленому водою. Цїєї ночі кс. Броніслав геть посивів.

В кінці 1944 р. аєп. Євгеній Базяк послав його парохом парафії у Підволочиську, парафії яка була на польсько-радянській границі . Після війни кс. Броніслав залишився із своїми парафіянами на Сході. Тут була його Польща. Радянська влада ускладнювала йому працю душпастера, костел в Підволочиську було зруйновано, а кс. Броніслава на 15 років позбавили права душпастирської праці. Працював у підпіллі на теренах архидієцезії Львівської, а також за старою східною границею — на Поділлі у Кам’янець-Подільську, Гречанах біля Хмельницька, Деражні, Летичові, Городку Подільському, Полонному, Маніковцях, Голозубинцях. Опікувався також капличкою в Києві на Святошині і дбав про те, щоб вона зберігалася.

Відвідував згромадження католиків на Буковині, в Казахстані, в Криму, в Москві.

Багато разів його затримували і брали свідчення працівники МВД і КГБ. Погрожували йому вигнанням і навіть смертю, згадує його сестра Марія.

Ховався у відданих йому людей, відправляв Служби Божі, сповідав, хрестив дітей і благословляв шлюби. Не дивився на труднощі, працював як душпастер. Їздив по селах і містечках, годинами прислужуючи біля 15 парафій, їздив вдень і вночі возом, і на санях.

Коли радянська влада дозволила йому працювати душпастерем парафії в Галущинцях біля Збруча, то він був єдиним душпастерем на цілу Тернопільську область, мав під опікою парафії у Кременці та Борщові.

Золотий душпастирський ювілей проходив у Галущинцях 8 вересня 1983 року. Ця урочиста Служба Божа згромадила тисячі вірних з багатьох місцевостей, в яких він працював. Папа Іоан Павло ІІ з цієї нагоди прислав йому телеграму, запевнюючи про його духовну участь в цій урочистості.

Кс. канонік Броніслав Мірецький помер в Галущинцях 13 серпня 1986 року, останню Службу Божу відправив два дні скоріше у Плоскірові. На похороні, який відбувся 16 серпня, було тисячі вірних, а також 25 душпастерів. В похоронній проповіді кс. Ян Ольшанський сказав — «життя кс. Броніслава — то життя душпастера, мученика-страдальця, а разом із тим, місіонера. Багато років тримаючись Підволочиська, своє життя наражав на небезпеку, проживав у мокрім домі, де колись тримали сіль, там відправляв Служби Божі, цей дім був близько до базару і там простіше було загубитися у натовпі».

На гробі кс. Броніслава Мірецького видніється напис «В трудних часах посвятив себе, не залишив нас і залишився з нами назавжди».

Хто може отримати Карту Поляка?

Карта Поляка може бути видана особі, яка зараховує себе до Польського Народу і водночас:

Карта Поляка
  • знає польську мову хоча би на початковому рівні і вважає її своєю рідною мовою;
  • знає і зберігає польські традиції та звичаї;
  • у присутності консула Республіки Польщі чи вповноваженої ним особи представить письмову декларацію своєї приналежності до Польського Народу;
  • доведе, що принаймні один з батьків (батько або мати), дідусь чи бабуся, або прадід та прабабуся (обоє) були польської національності або ж мали польське громадянство. Або ж надасть письмову довідку від польської або полонійної організації про свою активну участь у діяльності на користь польської мови та культури, або ж польської національної меншини протягом щонайменше трьох останніх років.

Toвариство проводить

Школу польської мови для всіх очочих різного віку і ступеня знайомості з мовою.

Зв’язатися з нами